Кафедра перекладознавства і контрастивної лінгвістики імені Григорія Кочура

  • Про кафедру
  • Співробітники
  • Навчальні курси
  • Викладацький розклад
  • Методичні матеріали
  • Дослідження
  • Звіти
  • Стратегія
  • Історія кафедри
  • Новини

На початку 21-го століття інституціоналізація перекладознавства набрала обертів у багатьох європейських країнах: академічні кафедри перекладознавства відокремилися від традиційних кафедр філології, з’явилися нові спеціалізовані часописи та наукові товариства, а динаміка досліджень у галузі перекладу засвідчила про її зв’язок із культурною, соціальною та ідеологічною перспективами аналізу. Такий інституціональний ландшафт перекладознавства також розкрив закономірності історичних змін, акцентування уваги на міждисциплінарному підході та зміну моделей влади в організованих суспільствах, що навчаються. Україна не стала винятком. Серед новостворених перекладацьких кафедр по всій країні, львівська школа перекладознавства відіграла визначну і стратегічну роль у зміні профілю дисципліни в Україні, перетворивши її на осередок гуманітарної науки та необхідну сферу спеціалізації у зв’язку з виходом України на міжнародні організації та ринки.

З 1996/1997 навчального року на факультеті іноземних мов Львівського  національного університету імені Івана Франка готують фахівців з перекладу (усного та письмового англо-українського перекладу), що зумовлено щораз більшою потребою у кваліфікованих перекладацьких кадрах, які б повною мірою відповідали високим міжнародним вимогам у зв’язку з виходом України на світову арену. Чимало організацій та підприємств в Україні та поза її межами, а також її дипломатичні місії, консульства, посольства, міжнародні та регіональні організації потребують перекладачів високої кваліфікації, які б бездоганно володіли державною мовою, мали належну філологічну підготовку та навички двостороннього перекладу.

Перший (бакалаврський) рівень вищої освіти – Переклад (англійська та друга іноземні мови)

Другий (магістерський) рівень вищої освіти – Переклад (англійська та друга іноземні мови)

Другий (магістерський) рівень вищої освіти – Усний переклад двох іноземних мов

Кафедра готує фахівців з англо-українського перекладу; забезпечує викладання базових загальногуманітарних та мовознавчих циклів, а також курсів: практика синхронного та послідовного перекладу, переклад ділового мовлення, науково-технічний переклад, теорія та історія перекладу, динаміка розвитку перекладацьких принципів та ін.

На кафедрі розроблено і затвердженого Стратегічний план розвитку.

Запрошуємо також ознайомитися із Звітом про наукову, навчально-методичну і виховну роботу кафедри за 2022-2023 навчальний рік

СПЕЦІАЛЬНІСТЬ ТА КВАЛІФІКАЦІЯ ВИПУСКНИКІВ

На факультет іноземних мов за спеціальністю “Переклад” приймають громадян України та зарубіжних країн, які мають повну середню освіту і відповідають іншим вимогам Приймальної комісії. Вступники проходять письмове тестування з англійської мови, української мови та літератури. Кафедра вишколює перекладачів, які б успішно працювали з українською та англійською мовами як робочими (зокрема, з українською мовою як цільовою та мовою-джерелом).  Студенти мають змогу набути додаткові спеціальності: “Німецько-український переклад”, “Французько-український переклад” та “Іспансько-український переклад”.

Після завершення четвертого року навчання випускники отримують ступінь Бакалавра, що дає їм право займати посади усного і письмового перекладача та консультанта в різних організаціях, виробничих та комерційних підприємствах і фірмах, а також навчати англійської мови в дошкільних закладах та в 1-9 класах загальноосвітньої школи.

Ви можете ознайомитися із освітньо-професійною програмою підготовки бакалавра.

Магістерська програма передбачає як поглиблену спеціалізацію у галузі перекладознавства та методики викладання перекладу, так і науково-пошукову роботу. Випускникам присвоюють ступінь Магістра, що дозволяє їм обіймати викладацькі, науково-дослідні та адміністративні посади у вищих навчальних закладах, наукових установах, редакційно-видавничих та адміністративних установах; працювати усними і письмовими перекладачами. Після закінчення університету студентам видають Диплом про вищу освіту встановленого зразка.

Навчальні плани і програми складено відповідно до вимог успішної підготовки фахівців. Крім базових дисциплін мовознавчого циклу та спеціальної філологічної підготовки, на кафедрі розроблено широкий спектр теоретичних та практичних курсів, спрямованих на підготовку висококваліфікованих фахівців у галузі перекладу, перекладознавства та контрастивної лінгвістики. Навички перекладу студенти здобувають на курсах із практики послідовного та синхронного перекладу, художнього перекладу, перекладу ділового мовлення, науково-технічного та аудіовізуального перекладу.

З ІСТОРІЇ КАФЕДРИ

Кафедру створено у березні 1998 року як окремий підрозділ факультету іноземних мов. У вересні того ж року ухвалою Вченої ради Університету кафедрі присвоєно ім’я відомого українського перекладача, перекладознавця і культуролога – Григорія Кочура. Першим завідувачем кафедри стала доктор філологічних наук, професор (з 2016 року – заслужений професор Університету) Роксолана Петрівна Зорівчак. Кафедра готує фахівців з англо-українського та німецько- / французько- / іспансько-українського перекладу та викладачів англійської мови; забезпечує викладання англійської мови на різних рівнях, мовознавчих циклів, а також наступних курсів: практика синхронного та послідовного перекладу, контрастивна лінгвістика, переклад ділового мовлення, науково-технічний переклад, теорія перекладу, історія художнього перекладу, динаміка розвитку перекладацьких принципів в історичному аспекті та ін.

 

Викладачі кафедри і студенти на одному з наукових семінарів

Коли було засновано кафедру, на ній працювало 5 викладачів, з них лише двоє з науковим званням. Нині ж на кафедрі навчаються понад 700 студентів та працюють 62 лектори (серед них 4 професори та 19 доцентів), більшість з яких є випускниками кафедри. Головне своє завдання викладачі кафедри вбачають у тому, щоб вишколювати усних та письмових перекладачів, виховувати дослідників-перекладознавців.

 

ПЕРЕКЛАДАЦЬКА РОБОТА КАФЕДРИ

Викладачі кафедри працюють синхронними та послідовними перекладачами на міжнародних та всеукраїнських конференціях (Г. Пехник, О.Літвіняк, О. Зубченко, Л. Кушнір, С. Брегман, Ю. Гарасим), перекладають художню і наукову літературу (А. Кам’янець, Т. Шмігер, Г. Сташків, Г. Пехник, О. Літвіняк). Викладачі кафедри забезпечували синхронний та послідовний переклад на понад 430 міжнародних конференціях, семінарах та тренінгах. Понад 100 студентів були усними перекладачами на різноманітних міжнародних подіях у Львові та області.

За висококваліфіковану викладацьку та наукову роботу викладачів кафедри нагороджено почесними нагородами та грамотами, зокрема, Р. Зорівчак та Т. Шмігер стали лауреатами Літературної премії імені Григорія Кочура (2011 та 2015), Р. Зорівчак стала також лауреатом премії “Ars Translationis” імені Миколи Лукаша, заснованої редакцією журналу “Всесвіт” (2013), а 2016 року проф. Р. Зорівчак указом Президента України нагороджено Орденом княгині Ольги (III ступеня).

Викладачі кафедри активно співпрацюють із зарубіжними науковими установами. Так, доц. Одрехівська І. М. отримала індивідуальний грант в рамках Wayne Vucinich Fellowship для виконання дослідницького проекту в Центрі східноєвропейських студій Стенфордського університету, США (з 1 квітня до 30 червня 2019 р.), де проходила стажування. Асист. Бондаренко М. О. отримала стипендію на участь в літній школі The 23rd Trieste Joyce School (м. Трієст, Італія, 23-29 червня 2019 р.). Доц. Савчин В. Р.  проходить наукове стажування в Стокгольмському університеті (Швеція) в рамках програми Вісбю, фінансованої Шведським Інститутом, згідно з планом підвищення кваліфікації викладачів. Доц. Грабовецька О. С. стажувалася в університеті м. Бамберг (Федеративна Республіка Німеччина). Доц. Шмігер Т. В. проходив стажування у Вищій школі міжнародної та регіональної співпраці ім. З. Ґлоґера (Воломін, Польща).

17–29 липня 2023 року викладачі кафедри перекладознавства доц. Одрехівська І.М. та асистент Галас А.С. брали участь як лектори у Літній школі Unlocking Ukraine: A Journey through Language, Culture, and History («Відкриваючи Україну: подорож через мову, культуру та історію»), яку спільно організували Львівський і Бірмінгемський університети. Літня школа проходила на базі Бірмінгемського університету (Великобританія). Цей захід є частиною комплексної програми співпраці обох університетів, які стали побратимами в рамках ініціативи Twinning: Supporting Ukrainian Universities на основі меморандуму про партнерство (від 28 червня 2022 року). Ірина Одрехівська прочитала цикл лекцій про історію рецепції та
динаміку культурних діалогів української літератури в англомовному просторі. Анна Галас прочитала лекції про розвиток українського театру і драматургії в контексті їх взаємодії з європейською театральною традицією, а також про основні тенденції українського кінематографу.

Кафедра налагодила партнерство з гігантом у галузі комп’ютерних технологій для перекладачів – компанією MemoQ, яка забезпечує роботу пам’яті перекладів та глосаріїв, термінологічних баз, машинного перекладу та керування довідковою інформацією в різних середовищах — локально на комп’ютері, із підключенням до віддаленого сервера та в браузері. Програмні продукти компанії дають можливість інтеграції машинного перекладу та постредагування і тепер наші студенти можуть безперешкодно опанувати всі нюанси роботи у середовищі одного з найвідоміших й найпотужніших інструментів автоматизації перекладацьких процесів.

 

На кафедрі читали лекції відомі українські та іноземні науковці, зокрема проф. Арон Ажі (Університет Айови, США), проф. Михайло Найдан (Університет штату Пенсильванія), д-р Метью Д’юб, проф. Леонід Рудницький, проф. Максим Стріха, проф. Леонід Черноватий, проф. Олександр Чередниченко, проф. Наталія Жлуктенко, о. д-р Рафаїл Турконяк, д-р Алан Флауерс, видатні перекладачі Віра Річ, Всеволод Ткаченко, Петро Фединський, Роман Карпішка та ін.

На кафедрі щороку проводять  літературні вечори та урочисті академії, зокрема поетичні вечори, присвячені Григорію Кочуру, Миколі Лукашу, Вірі Річ, Шевченківські та Франкові читання, урочисту академію до Міжнародного дня перекладача.

Співробітники

завідувач, доцент (сумісник)ДЗЕРА Оксана Василівназавідувач, доцент (сумісник)
професорАНДРЕЙЧУК Надія Іванівнапрофесор
професорКОЦЮБА Зоряна Григорівнапрофесор
професорШМІГЕР Тарас Володимировичпрофесор
доцент, доцент (сумісник)БРИСЬКА Орислава Ярославівнадоцент, доцент (сумісник)
доцентВАСИЛИК Анастасія Романівнадоцент
доцентГРАБОВЕЦЬКА Ольга Сергіївнадоцент
доцентКАМ'ЯНЕЦЬ Анжела Богданівнадоцент
доцентКОВАЛЮК Оксана Богданівнадоцент
доцентЛИСА Наталія Степанівнадоцент
доцентЛІТВІНЯК Олександра Володимирівнадоцент
доцентМАЗУР Олена Вікторівнадоцент
доцент, доцент (сумісник)МОЛЧКО Оксана Орестівнадоцент, доцент (сумісник)
доцентНАНЯК Юлія Олегівнадоцент
доцентОДРЕХІВСЬКА Ірина Миколаївнадоцент
доцентСАВЧИН Валентина Романівнадоцент
доцентСИТАР Руслана Андріївнадоцент
доцентСУХИЙ Олег Орестовичдоцент
асистент, аспірант (сумісник)БОНДАРЕНКО Марія Олександрівнаасистент, аспірант (сумісник)
асистентБРЕГМАН Світлана Павлівнаасистент
асистентГАЛАС Анна Сергіївнаасистент
асистентГОРОДИЛОВСЬКА Марія Тарасівнаасистент
асистентГРИНЬ Ольга Вікторівнаасистент
асистентДІЖАК Оксана Сергіївнаасистент
асистентДУШНОВСЬКА Ольга Ігорівнаасистент
асистентЗІНЧЕНКО Анна Андріївнаасистент
асистентІЛЛІВ-ПАСКА Ірина Іванівнаасистент
асистентІЛЬНИЦЬКА Юлія Іванівнаасистент
асистентКОВАЛЬСЬКА Анастасія Юріївнаасистент
асистентКРАВЦОВА Марія Олександрівнаасистент
асистентКРУПЕЙ Наталя Володимирівнаасистент
асистентКУЗЬМЕНКО Анастасія Валеріївнаасистент
асистентЛЕВ Іванна Володимирівнаасистент
асистентЛОМПАС Наталія Михайлівнаасистент
асистентОЛЕКСИН Ольга Зеновіївнаасистент
асистентОЛЕКСИШИН Мар'яна Андріївнаасистент
асистентОЛЕНЯК Ліліана Ігорівнаасистент
асистентОПРІСНИК Ярина Степанівнаасистент
асистентОСТРОКОСТОВА Марія Володимирівнаасистент
асистентПЕТРИК Олеся Богданівнаасистент
асистентПЕХНИК Галина Володимирівнаасистент
асистентРУДАКЕВИЧ Юлія Ігорівнаасистент
асистентРУЩАК Олена Віталіївнаасистент
асистентСВЕРЕДЮК Анна Тарасівнаасистент
асистентСИНЯКЕВИЧ Богдана Ігорівнаасистент
асистентСТАШКІВ Галина Іванівнаасистент
асистентТАРАПАЦЬКА Ліліана Михайлівнаасистент
асистентТИМЧИШИН Марта Вікторівнаасистент
асистентТРУШ Марія Миронівнаасистент
асистентФЕДІВ Оксана Євгенівнаасистент
асистентХАРКО Марта Ярославівнаасистент
асистентХОМА Уляна Віталіївнаасистент
асистентХОМИН Катерина Іванівнаасистент
асистентХРОМЧАК Юлія Тарасівнаасистент
асистентЦИМБРИЛО Вікторія Ігорівнаасистент
асистентЦИТУЛА Наталія Ігорівнаасистент
лаборантТЕРЕХОВСЬКА Андріана Романівналаборант
лаборантЦОБА Наталія Василівналаборант
аспірантКАРАГОДІН Роман Володимировичаспірант
аспірантФЕДИК Тарас Дмитровичаспірант

1 курс

2 курс

3 курс

4 курс

5 курс

6 курс

Викладацький розклад



Методичні матеріали

Григорій Кочур: Біобібліогр. покажч.: У 2 ч. /  Уклад. : Г. Домбровська, З. Домбровська; Наук. ред., авт. передм. Р. Зорівчак; Редкол.: Б. Якимович (голова) та ін. – 2-е вид., доопрац. і допов. – Львів : ЛНУ ім. Івана Франка, 2006. – 756 с. – (Українська біобібліографія. Нова серія; Чис. 21).

Українське перекладознавство ХХ сторіччя : бібліографія / ЛНУ імені Івана Франка, НТШ ; уклав Т. Шмігер ; [автори передм. : Р. Зорівчак, Т. Шмігер ; наук. ред. Р. Зорівчак]. – Львів, 2013. – 626 с.

 Навчальні посібники

  1. Contrastive lexicology of English and Ukrainian languages: theory and practice: textbook / N.I. Andreichuk, O.A. Babeliuk. – Kherson: Publishing House “Helvetica”, 2019. – 236 с.
  2. Андрейчук Н. І. Contrastive Linguistics = Контрастивна лінгвістика: навч. посібник / Н. Андрейчук. – Львів : ЛНУ імені Івана Франка, 2015. – 343 с.
  3. Грабовецька О. С. Практикум з лінгвостилістичного та перекладознавчого аналізу (на матеріалах п’єси Оскара Вайлда “The Importance of Being Earnest” та її українського перекладу) : навч. посіб. для студентів перекладацьких відділів факультетів іноземних мов / О. С. Грабовецька. – Львів : ЛНУ ім. Івана Франка, 2014. – 114 с.
  4. Дзера О.В. Англійська й українська лексикографія (коротка теорія та історія) / О.В. Дзера. – Львів : Вид-во Львів. нац. ун-ту імені І. Франка, 2004. – 170 с.
  5. Кам’янець А. Б. Методичні рекомендації до курсу “Переклад науково-технічних текстів” / А. Б. Кам’янець. – Львів : ЛНУ ім. І. Франка, Малий видавничий центр факультету іноземних мов, 2013. – 32 с
  6. Kosiv H. How to Write a Research Paper. A Manual for Students. Як написати наукову роботу. Навчальний посібник для студентів / H. Kosiv. – Львів : Колесо, 2011. – 64 с.
  7. Літвіняк О.В.“Біле ікло” Джека Лондона : посіб. для читання і перекладу / О. В. Літвіняк. – К. : Знання, 2015. – 126 с.
  8. Літвіняк О. В. “Серце темряви” Джозефа Конрада : посібник для читання і перекладу / О. В. Літвіняк. – Київ : Знання, 2016. – 95 с.
  9. Українсько-англійський фразовий глосарій суспільно-політичної лексики (Укладачі: Л. Тарапацька, О. Федів, М. Кравцова, Т. Остра, Ю. Юрчишин. – Львів : ЛНУ ім. І. Франка, 2016. – 164 с.
  10. Мартеллі А. 21 безкоштовний інструмент для перекладачів / Алессандра Мартеллі; переклад з англійської. – Львів, Львівський національний університет імені Івана Франка, 2017. – 97с.

 Монографії

  1. Зорівчак Р. “Боліти болем слова нашого…” / Р. Зорівчак. – Львів : ЛНУ імені Івана Франка, 2005. – 296с.
  2. Зорівчак Р. „Боліти болем слова нашого…”: Поради мовознавця / Р. Зорівчак. – 2-е вид., допрац. і доповн. – Тернопіль : Мандрівець, 2008. – 176 с.
  3. Шмігер Т. Історія українського перекладознавства ХХ сторіччя / Т. Шмігер ; Передм. Р. Зорівчак. – Київ: Смолоскип, 2009. – 342 с.
  4. Микола Лукаш: Моцарт українського перекладу : Біографічно-бібліографічний та мистецький нарис / [Черняков Б.І., Новикова М.О., Савчин В.Р. та ін.] ; за ред. Л.М. Черноватого та В.І. Карабана. – Вінниця : Нова Книга, 2009. – 445 с.Кам’янець А. Інтертекстуальна іронія і переклад / Кам’янець Анжела Богданівна, Некряч Тетяна Євгенівна. – К. : Видавець Карпенко В.М., 2010 р. –176 с.
  5. Косів Г. Віра Річ. Творчий портрет перекладача / Г. Косів. – Львів : Піраміда, 2011. – 264с.
  6. Савчин В. Микола Лукаш – подвижник українського художнього перекладу: Монографія / В. Р. Савчин. – Львів  Літопис, 2014. – 374 с.
  7. Гораль (Банах) Н. В. Зламані стереотипи: життєпис / Н. В. Гораль (Банах). – Львів: СПОЛОМ, 2016. – 64 с.
  8. Гриців Н. М. Василь Мисик: Різногранний діамант українського художнього перекладу / Н. М.   Гриців. – Вінниця : Нова книга, 2017. – 296 с.
  9. Going East: Discovering New and Alternative Traditions in Translation (Studies) / ed. by L. Schippel and C. Zwischenberger. – Berlin : Frank & Timme, 2017. – 540 p. / Odrekhivska I. In the Realm of   Translation Studies in Ukraine: Re-visiting Victor Koptilov’s Translation Concept –  P. 513–532.
  10. Майфет Г. Вибрані розвідки з перекладознавства / Г. Май­фет ; НТШ, Коміс. всесвіт. л-ри ім. М. Лукаша ; [упорядкув., вступ. ст. і прим. Т. В. Шмігер]. – Львів, 2017. – 97 с.

Збірники наукових праць

  1. Національна пам’ять у філології: спадщина професора Юрія Олексійовича Жлуктенка : матеріали Всеукраїнської наукової конференції (Львів, 2–3 жовтня 2015 р.) / редкол.: Зорівчак Р. П. (голова), Жлуктенко Н. Ю., Чередниченко О. І., Ажнюк Б. М., Сулим В. Т., Коцюба З. Г., Літвіняк О. В., Шмігер Т. В. – Львів, 2017. – 294 с.
  2. Григорій Кочур у контексті української культури другої половини ХХ віку: Матеріали Всеукр. наук. конф. (Львів, 14-15 жовт. 2005 р.) / Львів. нац. ун‑т ім. І. Франка, Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка, Літ. музей Григорія Кочура; Редкол.: Р. Зорівчак (голова), та ін. – Львів : Вид. центр ЛНУ ім. І. Франка, 2007. – 296 с.
  3. Од слова путь верстаючи й до слова: Зб. на пошану Роксолани Петрівни Зорівчак, д-ра філол. наук, проф., заслуженого працівника освіти України / Редкол.: О.І. Чередниченко (голова), та ін. – Львів : Вид. центр ЛНУ ім. І. Франка, 2008. – 1009 c.
  4. Кочур Г. Література та переклад. Дослідження. Рецензії. Літера­тур­ні портрети. Інтерв’ю : у 2 т. / Г. Кочур ; упоряд. : А. Кочур, М. Кочур ; [редкол. : А. Кочур (голова), І. Дзюба, Р. Зорівчак та ін. ; прим. М. Стріхи]. – К. : Смолоскип, 2008. – 1172 с.
  5. Творчість Григорія Кочура у контексті української культури XXI віку : до 100-річчя від дня народження Майстра : Матеріали IV Міжнар. наук. конф. (Львів, 15–17 листопада 2008 р.). – Львів : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2009. – 328 с.

Статті

  1. Dzera O.V. (2020) Conciseness of Ukrainian, Russian and English: Application to Translation Studies [Online]. Available at: https://www.researchgate.net/scientific-contributions/2166520357-O-V-Dzera
  2. Halas Anna (2020) ‘Ideological dimensions of linguistic hybridity in Ukrainian theatre translation’, inTRAlinea, Special Issue: The Translation of Dialects in Multimedia IV [Online]. Available at: http://www.intralinea.org/specials/article/2460
  3. Опрісник, Я. Феномен літературної кінематографічності у романі Кадзуо Ішіґуро “Залишок дня” / Я. Опрісник // Іноземна Філологія. – 2019. – № 132. – С. 151-160.
  4. Tsymbrylo V.I. Legal terminology and the key issues of its reproduction as based on the legal drama series “Suits”. Науковий Вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія “Філологія. 2019.  – № 43. – Т. 4. С. 107 – 110
  5. Кушнір Л. О. Авторська лексика Дж. Р. Р. Толкіна в українському відтворенні: перекладацькі стратегії / Л. О. Кушнір // Молодий вчений. – 2016. – №12.1 (40). – С. 334–341. (Index Copernicus, ScholarGoogleOAJICiteFactor, Research Bible) http://molodyvcheny.in.ua/ua/
  6. Молчко О. Художнє порівняння як перекладознавчий феномен (на матеріалі української та англійської мов) / О. Молчко // Studia Ukrainica Posnaniensia. Zeszyt V. – Instytut Filologii Rosyjskiej UAM. – Poznan. – 2017. – С. 129–134.  http://pressto.amu.edu.pl/index.php/sup
  7. Молчко О. Reproduction of the culturally specific sense of simile in translation (a case study of the fauna names ox, bull, tur in Ukrainian and English) / О. Молчко //Лінгвістичні студії / Linguistic Studies: зб. наук. праць / Донецький нац. ун-т ім. Василя Стуса; гол. ред. А. П. Загнітко. – Вінниця : ДонНУ ім. Василя Стуса, 2016. – Вип. 32. – С. 58–61.  http://mova.dn.ua/lingvistichni-studiyi.html
  8. Одрехівська І. Філософія перекладознавчої концепції Віктора Коптілова: від метакритики до теорії перекладу / Ірина Одрехівська // Вісник Університету імені Альфреда Нобеля. Серія “Філологічні науки”. – 2016. – № 2 (12). – С. 276–283. http://duan.edu.ua/uk/publishing_house_group/visnik-universitetu-imeni-alfreda-nobelja-serija-filologichni-nauki
  9. Федів О. Є. Оповідання “The Smile” Р. Бредбері в українських перекладах: до питання синхронної множинності [Текст] / О. Є. Федів // Молодий вчений. – 2016. – №4. – С. 423–428. (Index Copernicus, ScholarGoogleOAJICiteFactor, Research Bible) http://molodyvcheny.in.ua/ua/
  10. Шмігер Т. [Рецензія] / Т. Шмігер // East European Journal of Psycholinguistics. – 2016. – Vol. 3, no. 2. – P. 132-135. – Rev. of: Translation Theories in the Slavic countries / ed. by A. Ceccherelli, L. Constantino, C. Diddi. – Salerno, 2015. – 231 p. – (Europa Orientalis, vol. 33 (2014)). – DOI: 10.5281/zenodo.267973. – https://doi.org/10.5281/zenodo.267973
  11. Naniak Y. O. Modifications in the perception of evil spirits in the Ukrainian and Anglophone translations of «Faust» by J. W. Goethe / Y. Nanіak // Science and Education a New Dimension. Philology, IV(22), Issue: 99. – 2016. – P. 48–51. (Index Copernicus, Global Impact Factor, ISI). http://scaspee.com/all-materials/-modifications-in-the-perception-of-evil-spirits-in-the-ukrainian-and-anglophone-translations-of-faust-by-j-w-goethe-naniak-y-o
  12. Odrekhivska I. Translation Editology: Conceptualizing the Unknown Known Interdisciplinary Area of Translation Studies / Iryna Odrekhivska // Respectus Philologus. – 2017. – № 31. – Р. 92–100. http://www.rephi.knf.vu.lt/en/
  13. Савчин В. Перехресні стежки Миколи Лукаша і Пантелеймона Куліша / В. Савчин // Studia Ukrainica Posnaniensia. – Zeszyt V. – Poznan, 2017. − С. 341−348.
  14. Шмігер Т. Стильові питання перекладу «Треносу» Мелетія Смотрицького: відтворення прозиметрії та багатомовности / Т. Шмігер // Radomskie Studia Filologiczne. – 2017. – № 1 (5). – С. 39–48.
  15. Андрейчук Н. І. Тлумачення мовного знака в загальній теорії знаків Ч.С.Пірса: філософське підґрунтя / Н.І.Андрейчук // Нова філологія. Збірник наукових праць. – Запоріжжя : ЗНУ, 2016. − № 68. – С. 121–129
  16. Андрейчук Н. Знак – означати – означуване – означування… Український словник навколо терміна знак / Н.Андрейчук // Актуальні проблеми романо-германської філології та прикладної лінгвістики: науковий журнал / редкол. В.І. Кушнерик та ін. – Чернівці : Видавничий діи «РОДОВІД», 2017. – Вип. 1 (14). – С. 38–42
  17. Андрейчук Н.І. Культурний семіозис: до поняття візуальної книги / Н. І. Андрейчук // Studia Philologica (Філологічні студії): зб. наук. праць / редколегія І. Р. Буніятова, Л. І. Бєлєхова, О. Є. Бондарева [та ін.]. – К.: Київ. ун-т ім. Б. Грінченка, 2016. – С.3–10.
  18. Ботвин Т. М. Особливості функціонування теонів в українських перекладах Біблії XIX – XX століть/ Т.М Ботвин // Проблеми гуманітарних наук. – 2016. – № 38 – С. 341–
  19. Дзера О. В. Науково-критичне осмислення біблійної інтертекстуальності в працях Івана Франка / О. В. Дзера // Записки Наукового товариства імені Шевченка. Праці Філологічної секції. – Львів : Вид-во Наукового товариства імені Шевченка, 2016. – Т. CCLХІХ. – С. 143–151.
  20. Зорівчак Р. Who could have been more devoted… To mark the eightieth anniversary of Vera Rich’s birth (London, Apr. 24, 1936 – London, Dec. 20, 2009) / Р. Зорівчак // Іноземна філологія. – Львів, 2016. – Вип. 129. – С. 134–145.
  21. Кам’янець А. Алюзії в публіцистичному тексті: функції та переклад / А. Кам’янець // Іноземна філологія. Вісник КНУ ім. Т. Шевченка. – 2016. – 1(49). – С. 14–
  22. Кушнір Л. О. Відтворення авторської лексики штучних мов Дж. Р. Р. Толкіна в українсь­ких перекладах / Л. О. Кушнір // Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія «Перекладознавство та міжкультурна комунікація». – 2016. – Вип. 4. – 124 с. – С. 22–29.
  23. КушнірЛ. О. Стратегії відтворення імпліцитного змісту творів Дж. Р. Р. Толкіна в українських перекладах / Л. О. Кушнір // Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія: «Фі­лологія». – Одеса : Міжнародний гуманітарний університет, 2016. – Вип. 24, Т. 2. – 172 с. – С. 118–122.
  24. КушнірЛ. О. Стратегії відтворення «мовної поліфонії» творів Дж. Р. Р. Тол­кіна в українських перекладах / Л. О. Кушнір // Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія «Перекладознавство та міжкультурна комунікація». – 2017. – Вип. 5. – 118 с. – С. 18–26.
  25. Шмігер Т. Релігійний переклад як галузь перекладознавства / Т.Шмігер // Іноземна філологія. – Львів, 2016. – Вип.  – С. 153–160.
  26. Шмігер Т. Оживає античність / Т.Шмігер // Іноземна філологія. – Львів, 2016. – Вип.  – С. 225–226. – Рец. на кн.: Андрій Содомора : біобібліогр. покажч. / Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, Наук. б-ка ; [уклад. М. Кривенко ; редкол.: В. Кметь (голова), Л. Панів, О. Седляр]. – Львів : ЛНУ ім. І. Франка, 2013. – 348.
  27. Шмігер Т. Риторичні категорії тексту в перекладі полемічної літератури: «Тренос» Мелетія Смотрицького в перекладах українською та англійською мовами / Т.Шмігер // Науковий вісник кафедри ЮНЕСКО Київського національного лінгвістичного університету. Сер. Філологія. Педагогіка. Психологія. – Київ, 2017. – Вип. 34. – С. 153–160.
  28. Savchyn V. A Survey of the Archive of Mykola Lukash / V. Savchyn // Inozemna Philologia. – 2016. – Issue 129. – P. 145–152.

Переклади 

  1. Баррон Р. Е. Католицизм / Р. Е. Баррон ; пер. з англ. Сташків Г. – Львів : Свічадо, 2020. – 272 с.
  2. Володимир Лобода. Живопис : Альбом / упор. І. Завалій, А. Кісь ; тексти : І. Завалій, Б. Пастух, А. Кісь, В. Лобода ; літ. ред. : А.-М. Волосацька; пер. англійською : М. Госовська, О. Рущак; ред. англ. перекладу : К. Данкан. – Київ, ArtHuss, 2020. – 402 с.
  3. Гансен Гюде. Перекладацькі “помилки”:  пер. з англ. Ірини Одрехівської // Енциклопедія перекладознавства : у 4 т. Т. 1 : пер. з англ. / за ред.: Іва Ґамб’є та Люка ван Дорслара ; за заг. ред.: О. А. Кальниченка та Л. М. Черноватого. – Вінниця : Нова Книга, 2020. – С. 305-309. (Серія UTTU Series).
  4. Записки НТШ. Т. 272 : Праці Філологічної секції / [редкол. : М. Бондар, О. Купчинський, Є. Нахлік [та ін.] ; ред. тому О. Купчинський]; Пер. резюме англ. мовою: О. Діжак, Г. Пехник, В. Хасхачик, Т. Шмігер. – Львів : НТШ, 2019. – 663 с.
  5. Кабре М. Тереза. Термінознавство і перекладознавство / пер. Ірини Одрехівської // Енциклопедія перекладознавства : у 4 т. Т. 1 : пер. з англ. / за ред.: Іва Ґамб’є та Люка ван Дорслара ; за заг. ред.: О. А. Кальниченка та Л. М. Черноватого. – Вінниця : Нова Книга, 2020. – С. 475-485. (Серія UTTU Series)
  6. Коскінен К. Інституційний переклад: пер. з англ. Ю. Наняк. // Енциклопедія перекладознавства : у 4 т. Т. 2 : пер з англ. / за ред.: Івз Ґамб’є та Люка ван Дорслара ; за заг. ред. О. Ф. Кальниченка та Л. М. Черноватого. ‒ Вінниця : Нова Книга, 2020.  ‒ С. 46-53. (Серія UTTU Series)
  7. Шанталь Ґаньйон. Політичний переклад: пер. з англ. В. Савчин // Енциклопедія перекладознавства : у 4 т. Т. 1 : пер. з англ. / за ред.: Іва Ґамб’є та Люка ван Дорслара ; за заг. ред.: О. А. Кальниченка та Л. М. Черноватого. – Вінниця : Нова Книга, 2020. – С. 362-367. (Серія UTTU Series).
  8. Деніз Меркль. Цензура: пер. з англ. В. Савчин // Енциклопедія перекладознавства : у 4 т. Т. 1 : пер. з англ. / за ред.: Іва Ґамб’є та Люка ван Дорслара ; за заг. ред.: О. А. Кальниченка та Л. М. Черноватого. – Вінниця : Нова Книга, 2020. – С. 539-543. (Серія UTTU Series)
  9. Стилістика і переклад: пер. з англ. О. Грабовецька // Енциклопедія перекладознавства : у 4 т. Т. 2 : пер з англ. / за ред.: Івз Ґамб’є та Люка ван Дорслара ; за заг. ред. О. Ф. Кальниченка та Л. М. Черноватого. ‒ Вінниця : Нова Книга, 2020.  ‒ С. 206-211. (Серія UTTU Series)
  10. Художній переклад. Енциклопедія перекладознавства : у 4 т. Т. 2 : пер з англ. / за ред.: Івз Ґамбіера та Люка ван Дорслара ; за заг. ред. О. Ф. Кальниченка та Л. М. Черноватого. ‒ Вінниця : Нова Книга, 2020. ‒ 280 с. ‒ С. 225-237.
  11. Franko from A to Z. Mobile maze-exhibition (based on a book “Франко від А до Я”) / texts by Bohdan Tykholoz, Natalia Tykholoz; translation by Marta Gosovska, Olena Rushchak, Сora Duncan / Львівський національний літературно-меморіальний музей імені Івана Франка. Серія “Бібліотека Дому Франка”. Випуск 5. – Globus Kharkiv Book Factory PrJSC, 2019. – 64 p.
  12. Кайку М. Майбутнє розуму / Мічіо Кайку [перекл. з англ. А.Кам’янець]. – Львів : Літопис, 2017. – 408 с.
  13. Орлевич І. Передмова / І. Орлевич // Національна ідентифікація українців Галичини у ХІХ – на початку ХХ століття (еволюція етноніма) / наук. ред. І. В. Орлевич; переклад передмови В. Кобилецька; Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України; Інститут релігієзнавства – філія Львівського музею історії релігії. – Львів : Логос, 2016. – 320 с.
  14. Штольце Р. Герменевтика і переклад / Р. Штольце ; перекл. з англ. Н. Андрейчук // Handbook of Translation Studies.  – Volume 1 (2010). – P. 141–146. – Електронний ресурс. – Режим доступу: https://benjamins.com/online/hts/articles/her1.uk
  15. Стекконі У. Семіотика і переклад / У. Стекконі ; перекл. з англ. Н. Андрейчук // Handbook of Translation Studies.  –  Volume 1 (2010). – Р. 314–319. − Електронний ресурс. – Режим доступу: https://benjamins.com/online/hts/articles/sem2.uk
  16. Гансен Г. Перекладацькі «помилки» / Г. Гансен ; пер. з англ. І. Одрехівська. – Режим доступу: https://benjamins.com/online/hts
  17. Кабре М. Термінологія і переклад / М. Кабре ; пер. з англ. І. Одрехівська. – Режим доступу: https://benjamins.com/online/hts
  18. Цао Д. Юридичний переклад / Д. Цао ; перек. з англ. Р. А.Ситар. – Режим доступу: https://benjamins.com/online/hts
  19. Мейлартс Р. Багатомовність і переклад / Рейне Мейлартс: пер. з Meylaerts Reine. Multilingualism and translation [Електронний ресурс] Р. Зорівчак. – Режим доступу: https://benjamins.com/online/hts/articles/mul1.uk
  20. Записки НТШ. Т. 265 : Праці Історично-філософської секції / [ред. тому О. Купчин­сь­кий ; пер. резюме англ. мовою Р. Зорівчак, Т. Шмігер, Ю. Янішевська]. – Львів, – 566 с.
  21. Записки НТШ. Т. 267 : Праці Музикознавчої секції / [ред. тому О. Купчин­сь­кий ; пер. резюме англ. мовою Ю. Гарасим, Р. Зорівчак, Т. Шмігер]. – Львів, – 480 с.
  22. Записки НТШ. Т. 268 : Праці Комісії спеціальних (допоміжних) історичних дисциплін / [ред. тому О. Купчин­сь­кий ; пер. резюме англ. мовою Р. Зорівчак, Т. Остра, Т. Шмігер]. – Львів, – 390 с.
  23. Записки НТШ. Т. 269 : Праці Філологічної секції / [ред. тому О. Купчин­сь­кий ; пер. резюме англ. мовою Р. Зорівчак, І. Одрехівська, Т. Шмігер]. – Львів, – 658 с.
  24. Найдан М. Від Гоголя до Андруховича / М. Найдан; пер. з англ. Безух Г., Рябчук М., Зубрицька М., Лучук О., Олійник М., Тацяк О. – Львів : Піраміда, 2017. – 150 с.
  25. Кіз Д. П’ята Саллі / Д. Кіз ; перекл. з англ. В. Куч. – Х. : Клуб сімейного дозвілля, 2017. – 352 с.
  26. Річ Віра. Післямова перекладача / Віра Річ ; перекл. з англ. Л. Тарапацька // Іван Франко. Мойсей: Поема / Ivan Franko. Moses: Poem. – Львів : Львівський національний університет імені Івана Франка, 2017. – 312 с.
  27. Ukrainian Journal of Constitutional Law. Scientific and Legal Edition. ‘Independence of Ukraine: Constitutional Aspect’ // Translated by Pekhnyk. – No. 1/2016. – Access mode: http://www.constjournal.com
  28. Ukrainian Journal of Constitutional Law. Scientific and Legal Edition. ‘Constitutional complaint: risks and prospects in the Ukrainian reality’ // Translated by Pekhnyk. – No. 1/2017. – Access mode: http://www.constjournal.com

 

Серед публікацій членів кафедри у попередні роки:

Григорій Кочур. Бібліографічний покажчик / Укл.: Г. Домбровська, З. Домбровська: Наук. ред., автор передмови Р. Зорівчак. – Львів: ЛНУ ім. Івана Франка, 1999. – 256 с.

Чужоземне письменство на сторінках західноукраїнської періодики (1914 – 1939): Бібліографічний покажчик/ За заг. ред. О.Лучук, Т.Лучука; Наук. ред. Р.Зорівчак. – Львів: ЛНУ ім. Івана Франка, 2003. – 194 с.

Микола Лукаш: Біобібліогр. покажч. / Уклад. В.Савчин; Наук. ред., співавтор передм. Р.Зорівчак; Редкол.: Б.Якимович (голова) та ін. – Л.: ЛНУ ім. Івана Франка, 2003. – 356 с.

Зорівчак Р. П. Фразеологічна одиниця як перекладознавча категорія (на матеріалі перекладів творів української літератури англійською мовою). – Л.: вид-во при Львів. ун-ті, 1983. – 175 с.

Зорівчак Р. П. Реалія і переклад (на матеріалі англомовних перекладів української прози). – Львів: Вид-во при Львів. держ. ун-ті, 1989. – 216 с.

Зорівчак Р.П. Боліти болем слова нашого… – Львів: ЛНУ імені Івана    Франка, 2005. – 296с.

Зорівчак Р.П. Гончаренко Агапій // Енциклопедія сучасної України / НАН України. Ін-т енцикл. досліджень; НТШ; Голов. редкол. тому: І.М. Дзюба (співголова), А.І. Жуковський (співголова), М.Г. Железняк та ін. – Київ, 2006. – Т. 6: Го-Гю. – С. 150-151.

Зорівчак Р.П. Григорович Андрій Олександрович // Енциклопедія сучасної України / НАН України. Ін-т енцикл. досліджень; НТШ; Голов. редкол. тому: І.М. Дзюба (співголова), А.І. Жуковський (співголова), М.Г. Железняк та ін. – Київ, 2006. – Т. 6: Го-Гю. – С. 443.

Зорівчак Р.П. Україністика в науково-творчій спадщині професора Юрія Олексійовича Жлуктенка // Мовні і концептуальні картини світу: Зб. наук. праць / Київ. нац. ун-т імені Тараса Шевченка. – Київ: ВПЦ “Київ. ун-т”, 2006. – Вип.. 17: (До 90-річчя від дня народження професора Ю.О. Жлуктенка). – С. 140-157.

Зорівчак Р.П. Він жив за Кодексом честі: У вінок шани Григорія Кочура // Літ. Україна. – 2007. – 10 трав.

Зорівчак Р.П. З Україною в серці: [Про Маркіяна Нагірного] // Маркіян Нагірний: Поет, науковець, перекладач / Редкол.: М. Падура, Р. Хоркавий, М. Занічковський, А. Содомора. – Львів, 2007. – С. 241-243.

Зорівчак Р.П. Кочурознавство: обґрунтування терміна і його дефініції // Філологічні студії: Наук. часопис / Редкол.: Л.В. Бублейник, О.А. Галич, В.Ф. Давидюк та ін. – Луцьк, 2007. – № 1/2 (39/40). – С. 61-71.

Зорівчак Р.П. На ниві перекладознавства: [Про академіка і члена Президії АН ВШ України, д-ра філол. наук, проф. Олександра Чередниченка] // Літ. Україна. – 2007. – 21 черв.

Зорівчак Р.П. Реалія як компонент національно-культурного контексту: перекладо¬знавчий погляд // Одиниці та категорії сучасної лінгвістики: До 60-річчя з дня народження д-ра філол. наук., проф. Володимира Дмитровича Каліущенка: [Зб. статей] / Редкол.: О.Л. Бєссонова (відп. ред.), А.П. Загнітко, А.Е. Левицький та ін. – Донецьк: ТОВ “Юго-Восток Лтд”, 2007. – С. 398-428. – (Розд. VI: Лінгвокультурологічні аспекти вивчення мовних одиниць. Перекладознавство).

Зорівчак Р.П. Уважним доторком до Слова: Назустріч ювілею Олександра Івановича Чередниченка // Studia Germanica et Romanica: Іноземні мови. Зарубіжна література. Методика викладання. Наук. журнал / Редкол.: В.Д. Каліущенко (голов. ред.) та ін. – Донецьк: ДонНУ, 2007. – Т. 4, № 2. – С. 121-123.

Зорівчак Р.П. Український художній і науковий переклад у політико-культурологічній концепції Івана Франка // Наукові записки Академії наук вищої школи України. – Дніпропетровськ, 2007. – Т. 2. – С. 22-39.

Зорівчак Р.П. Український художній переклад як націєтворчий чинник // Зарубіж. л-ра. – 2007. – Квіт. (Чис. 14). – С. 1-5.

Зорівчак Р.П. Шевченкове слово в англомовному світі // Іноземні мови в навчальних закладах. – 2007. – № 1 (23). – С. 96-100.

Зорівчак Р.П. На зустріч ювілею великого майстра (Рец. на: Содомора А. Студії одного вірша. – Львів: Літопис, Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2006.) // Всесвіт. – 2007. – № 9-10. – С. 177-180.

Дзера О.В. Індивідуально-авторське трактування біблійних мотивів як перекладознавча проблема (на матеріалі українських перекладів творів Дж. Г. Байрона): Автореф. дис. … канд. філол. наук / Київ. нац. ун-т. – Київ, 1999. – 21с.

Дзера О.В. Англійська й українська лексикографія (коротка теорія і історія). – Львів: ЛНУ ім. Івана Франка, 2004. – 170с.

Дзера О.В. Рівнева асиметрія засобів позначення у перекладі (на основі метабіблійних концептів у творах Т. Шевченка та їх англомовних перекладах) // Мовні і концептуальні картини світу: Збірник наукових праць. – К.: Видавничо-поліграфічний центр „Київський університет”, 2006. – Вип. 17. – С. 115-122.

Дзера О.В. Концепт «лукавствіє» в метабіблійних творах Т. Шевченка та їх англомовних перекладах // Вісник Львівського університету. Серія Іноземні мови. Вип. 13. – 2006. – С. 176-183.

Дзера О.В. Методи перекладу поетичних уривків із „Аліси в Країні Чудес”: орієнтація на цільового читача // Іноземна філологія. – Вип. 119. – 2007. – С. 111-118.

Волошин О.Я. “Полтава” у перекладі Є. Гребінки. Критичний огляд Миколи Зерова // Лінгвістичні дослідження. Актуальні проблеми сучасного художнього перекладу: Матеріали Міжнародного науково-методичного семінару. Випуск 6. – Горлівка: Видавництво ГДПІІМ, 2007. – С. 27-34.

Волошин О.Я. Постать Пантелеймона Куліша в контексті критичних і перекладознавчих праць Миколи Зерова // Мова і культура. – Вип. 9. – Т. 8 (96). – К.: Вид. Дім Д. Бураго, 2007. – С. 146-151.

Волошин О.Я. Неокласицизм у полі системі української культури: перекладознавчий аспект праць М. Зерова // Філологічні студії. – № 1-2 (39-40). – Луцьк, 2007. – С. 55-60.

Грабовецька О. С. Епітетна конструкція у художньому перекладі (на матеріалі української та англійської мов): Автореф. дис. … канд. філол. наук: 10.02.16 / КНУ імені Тараса Шевченка. – К., 2003. – 22 с.

Грабовецька О.С. Інтерпретація шекспірівського розуміння добра і зла в українських перекладах трагедії „Отелло” (до питання про перекладацькі стратегії) // Мовні і концептуальні картини світу: Зб. наук. праць / Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка, Факультет інозем. філології.– К.: Видавничо-поліграфічний центр „Київський університет”, 2006. – Вип. 17. – С. 99-110.

Грабовецька О.С. Байронів шедевр “The Destructionof Sennacherib” у відтворенні М.Зерова та Д.Паламарчука (роздуми над двома перекладами одного вірша) //Вісник Львівського національного університету. Серія іноземні мови. 2006. Вип.13. – С.184-189.

Грабовецька О.С. Константа „Любов” у концептуальній картині світу Івана Франка: перекладацькі інтерпретації (на матеріалі поетичних творів та їх англомовних перекладів) // Філологічні студії 1-2 / Науковий часопис. – Луцьк, 2007. – № 39-49. – С.18-26.

Кам’янець А.Б. Рівні прочитання і перекладацька інтерпретація тексту // Наукові записки. Серія „Філологічна”. – Острог: Видавництво НаУ „Острозька академія”. – Вип. 8. – 2007. – С. 29-38.

Кам’янець А.Б. Роман з багатьма невідомими (Про труднощі відтворення мовної гри в перекладі) // Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики. Збірник наукових праць. Випуск 11. – К.: КНУ імені Тараса Шевченка, 2007 р. – С. 168-173. (У співавторстві з Некряч Т.Є.)

Косів Г.М. Перекладацький метод Віри Річ як інтерпретатора української художньої літератури: Автореф. дис. … канд. філол. наук/Київ, 2006 Автореф. дис. … канд. філол. наук. – 19 c.

Косів Г.М. Глобальний контекст перекладів Віри Річ // Філологічні студії. – Луцьк: Волин. обл. друкарня, 2007. – № 1-2 (39-40). – С. 26-33.

Максимів Г.З. Відтворення казок І.Франка „Коли ще звірі говорили” в англомовному перекладі М.Скрипник та В. Щезни// Філологічні студії. – № 1-2. – Луцьк, 2007. – С. 93-99.

Молчко О.О. Етномовний компонент у порівняльній конструкції: особливості вираження (українсько-англійське зіставлення) // Мовні і концептуальні картини світу (до 90-річчя від дня народження Ю.О. Жлуктенка). Збірник наукових праць. Вип. 17. – 2006. – С. 263-269.

Молчко О.О. Відтворення порівняльних конструкцій з концептом «страх» (на матеріалі українських художніх текстів та їхніх англійських перекладів) // Філологічні студії . – № 1-2. – Луцьк 2007. – С. 175-183.

Молчко О.О. Порівняльні конструкції з реалією в українських та англійських мовах (перекладознавчий аспект) // Вісник Львівського університету. Серія Іноземні мови. Вип. 13. – 2006. – С. 109-197.

Олексин О.З. Шекспірів каламбур та його відтворення у перекладі (на матеріалі комедій В.Шекспіра та їхніх українських перекладів) // Філологічні студії. – Луцьк, 2007. – № 1-2. – С. 37-42.

Пехник Г.В. Кольоролексеми та їх відтворення (на матеріалі перекладів Г. Кочура) // Філологічні студії. – № 1-2 (39-40). – Луцьк, 2007. – С. 42-48.

Савчин В. Світ музики і театру крізь призму перекладів Миколи Лукаша // Мовні і концептуальні картини світу: Зб. наук. праць. – К., 2006. – Вип. 17. – С. 337-341.

Савчин В. Відтворення значущих власних назв у перекладах Миколи Лукаша // Вісник Львівського університету: Серія іноземні мови. – Л., 2006. – Вип. 13. – С. 207-213.

Савчин В. Лукашіана Михайла Москаленка // Всесвіт. – 2007. – № 3-4. – С. 146-151.

Савчин В. Стилістичні деривати у перекладах Миколи Лукаша // Вісник Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. Філологія. – Вип. XV-XVIII. – Івано-Франківськ, 2007. – С. 570-574.

Савчин В. Творчий метод Миколи Лукаша крізь призму одного перекладу // Мовознавство. – 2007. – № 1. – С. 73-80.

Семеніхіна О. Словесні образи як засоби типізації персонажів (на матеріалі твору Ч. Діккенса “Девід Копперфілд” та його українського перекладу) //Мовні і концептуальні картини світу. – Київ, 2006. – Вип.17. – С. 346-352.

Семеніхіна О.С. “Різдвяна пісня в прозі”: два переклади – два століття //Філологічні студії. – Луцьк, 2007. – № 1-2. – С. 48-55.

Ситар Р.А. «Борис Яценко – перекладач ліро-епічної поеми «Слово о полку Ігоревім» // Мовні і концептуальні картини світу: Зб. наук. праць – К.: ВПЦ Київський університет, 2006. – С. 360-367.

Ситар Р. А. Методичні вказівки до вивчення фонетичних аспектів англійської мови / для студентів І, ІІ року навчання факультету іноземних мов. – Львів: Видав. центр ЛНУ ім. І. Франка, 2003. – 84 с.

Шмігер Т. Перекладознавчі дослідження на сторінках журналу „Мовознавство” (1967-2000) // Мовні і концептуальні картини світу: Зб. наук. праць / КНУ ім. Т. Шевченка. – К.: ВПЦ „Київський університет”, 2006. – Вип. 17: (До 90-річчя від дня народження професора Ю.О. Жлуктенка). – С. 459-465.

Тези доповідей, опубліковані в Україні:

Волошин О.Я. Неокласицизм в українському перекладознавстві. Феномен Миколи Зерова // Актуальні проблеми перекладознавства та методики навчання перекладу: Матеріали четвертої Всеукраїнської конференції, 19-20 квітня 2007р. – Харків, 2007. – С. 23-24.

Косів Г.М. Інтертекстуальність перекладів Віри Річ як елементів цільової літературної системи // Матеріали Четвертої Всеукр. наук. конф. – Харків: НТМТ, 2007. – С. 69-70.

Олексин О.З. Відтворення функцій каламбурів в українських перекладах комедій В.Шекспіра // Матеріали Четвертої Всеукраїнської наукової конференції «Актуальні проблеми перекладознавства та методики навчання перекладу». – Харків: НТМТ, 2007. – С. 96-97.

Семеніхіна О.С. Українська Діккенсіана: до історії питання//Матеріали Четвертої Всеукраїнської наукової конференції «Актуальні проблеми перекладознавства та методики навчання перекладу». – Харків: НТМТ, 2007. – С.119-120.

Рой М.О. “Поняття “поетика” в калейдоскопі перекладознавчих і літературознавчих підходів” // Матеріали Четвертої Всеукраїнської наукової конференції «Актуальні проблеми перекладознавства та методики навчання перекладу». – Харків: НТМТ, 2007. – С. 106-107.

Шмігер Т.В. Внесок Олександра Фінкеля у розвиток перекладознавчого аналізу в Україні: [Тези] // Актуальні проблеми перекладознавства та методики навчання перекладу: Матеріали Четвертої Всеукр. наук. конф. 19-20 квітня 2007 / Харків. нац. ун-т ім. В.Н. Каразіна. Ф-т інозем. мов. – Харків, 2007. – С. 155 156.

Статті, опубліковані за кордоном:

Zorivchak R. For the Sake of Ukrainian Literature: [Про Віру Річ – англійську перекладачку української літератури] // The Ukrainian Quarterly: A journal of Ukrainian and international affairs. – 2007. – Vol. 63, No. 1. – P. 33-42.

Shmiher T. Ukrainian dictionaries and translation: A historical perspective of the 20th century // Further Insights into Semantics and Lexicography / Ed. by U. Mag¬nusson, H. Kardela, A. Głaz. – Lublin: Wyd-wo UMCS, 2007. – P. 139 149.

Переклади:

Дитина Т.О. Лакан Ж. Бажання, життя і смерть /Пер. з рос. Т. Дитини // Ї. – “Гендер, ерос, порно” – 2004. – №33. –– с. 48 – 53.

Записки НТШ. Т. 252: Праці Комісії спеціальних (допоміжних) історичних дисциплін / Редкол.: Л. Войтович, А. Гречило, Я. Дашкевич та ін.; Ред. тому О. Купчинський; Пер. резюме англ. мовою: Т. Дитина, Р. Зорівчак, Т. Шмігер. – Львів, 2006 [de facto 2007]. – 807 с.

Да всі єдино будуть. That all may be one. Каталог виставки ікон майстерні «Небо на землі» та І. Крипякевич-Димид (1-20 червня 2007) / Пер. на англ. Т. Дитини/. – Львів. – 2007.

Кам’янець. А.Б. Ґреґорі Дж., Тінторі К. Книга імен / Пер. з англ. А. Кам’янець, Т. Некряч. – Харків: Книжковий Клуб „Клуб Сімейного Дозвілля”, 2007. – 352 с.

Браун Д. Янголи і демони. / Пер. з англ. А. Кам’янець. – Харків: Книжковий Клуб „Клуб Сімейного Дозвілля”, 2007. – 544 с.

Шмігер Т.В. Записки НТШ. Т. 251: Праці Історично-філософської секції / Редкол.: Т. Гунчак, Я. Дашкевич, Л. Зашкільняк та ін.; Ред. тому О. Купчинський; Пер. резюме англ. мовою Р. Зорівчак, Л. Рудницький, Т. Шмігер, О. Щур. – Львів, 2006. – 678 с.

Записки НТШ. Т. 252: Праці Комісії спеціальних (допоміжних) історичних дисциплін / Редкол.: Л. Войтович, А. Гречило, Я. Дашкевич та ін.; Ред. тому О. Купчинський; Пер. резюме англ. мовою: Т. Дитина, Р. Зорівчак, Т. Шмігер. – Львів, 2006 [de facto 2007]. – 807 с.

Дослідження

НАУКОВО-ДОСЛІДНА РОБОТА КАФЕДРИ

З 1990-х років наукові інтереси Львівської школи перекладознавства були зосереджені на історії художнього перекладу в Україні через призму перекладацької діяльності, що відбувалася в умовах імперської чи тоталітарної колоніальної систем. Цей підхід відображає подвійне, але цілісне бачення перекладача літератури як історії перекладача і перекладача в історії, згідно з дихотомією Рендла про історію перекладу та перекладу в історії. Етика та особиста ідеологія перекладачів, а також їхня діяльність щодо прийняття рішень у виборі текстів та конкретних стратегій для перекладу, стали інструментом для дослідження соціально-політичної та культурної контекстуалізації художнього перекладу в Україні.

З такої перспективи викладачі кафедри висвітлювали діяльність Івана Франка (Зорівчак, Грабовецька), Миколи Зерова (Шмігер, Бриська), Леоніда Гребінки (Зорівчак, Дзера), Микола Лукаш (Савчин), Григорія Кочура (Зорівчак, Пехник, Дзера), Василь Мисик (Гриців), Михайла Рудницького (Зорівчак, Василик), Віри Річ (Зорівчак, Косів), Віктора Коптілова (Одрехівська), Юрія Жлуктенка (Літвіняк) та інших. Дослідження охоплює всі аспекти роботи перекладацької діяльності, зокрема з акцентом на їх громадянську позицію. Серед згаданих перекладачів, які жили за часів радянської влади, чимало тих, хто став жертвою цього режиму: були або вбиті (Микола Зеров і Леонід Гребінка), ув’язнені і заслані (Григорій Кочур і Василь Мисик), або ж стали жертвами відторгнення та вигнання з суспільства і літературного середовища (Микола Лукаш). Взаємодія перекладачів як особистостей, їхнього професійного та соціального оточення та всіх перешкод на шляху реалізації їхньої місії відіграють важливу роль у формування цілісного уявлення про досліджувану проблему..

Водночас аналіз їхньої перекладацької діяльності виходить за межі текстуального рівня й охоплює паратекстуальну діяльність, тобто виноски та примітки на полях, передмови, особисте листування та архівні матеріали, а також діяльність за межами тексту, яка, на думку Коскінена та Палопоскі, полягає у виборі книг для перекладу, а також у використанні різних видань чи джерел-посередників для створення опосередкованого перекладу.

Львівські вчені висвітлюють різні стратегії спротиву в перекладі: від атрибутивної диверсії, яка полягає у відторгненні перекладачем відповідальності за заборонені ідеї? висловлені автором оригіналу, до різних форм текстового втручання, включно зі змінами у змісті, формі та політичних цілях. Політика русифікації в Україні під час радянської окупації, спрямована на знищення мовної ідентичності нації, зумовила мовну інтервенцію перекладачів як особливо важливий чинник культурного визволення. Внаслідок радянських мовних репресій автентичні українські слова та форми були витіснені російськими відповідниками. Для загострення ситуації до видавництв передавали таємні списки заборонених українських слів, які редактори використовували як засіб цензури. Ігнорування цих обмежень, а також відродження «безпідставно занедбаних» слів (термін Караванського), тобто тих, що стали жертвами репресивних заходів російського лінгвоциду було справою рук української агентури.

Вищезгадане текстове втручання, яке продемонструвало спротив перекладача домінантній культурі в спробі посилити колонізовану, частково пояснює іншу дослідницьку сферу Львівської школи, а саме стилістично орієнтоване перекладознавство. У дисертаціях кінця 1990-х – початку 2000-х років, присвячених мікростилістичним проблемам перекладу, таким як епітетам (Грабовецька), порівняльним конструкціям (Молчко), кольоропозначенням (Ковальська), номінативним реченням (Коцюба), висвітлювалися також питання, пов’язані з жанрово-стилістичними ознаками середньовічних текстів (Ситар) та мовної особистості (Наняк) і не оминули увагою традиції донезалежного періоду розвитку української теорії перекладу, значною мірою спираючись на внесок словацьких науковців 1960-х років, таких як Антон Попович і Джеф Леві. Особливість підходу львівських науковців полягала у використанні контрастивного аналізу як основи для подальшого перекладацького дослідження з детальною систематизацією відповідних технік.

Постколоніальні концепції влади та знання, а також соціокультурні явища посередництва та нагляду вплинули на наукові розробки львівської школи, пов’язані з перекладом Біблії та літургії (Дзера, Шмігер). Священний і авторитетний статус Святого Письма неминуче надає престижу та визнання мовам, якими його перекладено. Панівна церква відігравала вирішальну роль гаранта, визнаючи, хоча спочатку неохоче, деякі національні мови як допустимий засіб для передачі Слова Божого, заперечуючи інші. Український переклад Біблії, хоч і належить до періоду Реформації, змушений був чекати більше чотири століття, перш ніж він актуалізував свою інтенціональність або спрямованість на читача.

Соціокультурний підхід до вивчення перекладів Біблії, зокрема, сприяє переосмисленню тієї ідеологічної ролі, яку відігравали основні (найвпливовіші чи навіть визнані) переклади Біблії у формуванні релігійного простору нації та впливі на її культурний простір. З цією метою порівнюються соціокультурні профілі Острозької Біблії (1581 р.) та перекладу Біблії короля Якова (1611 р.) на перетині їхньої чинності, офіційності та регулятивних функцій.

Унікальність ситуації з українським перекладом Біблії полягає у переході від колективного до індивідуального авторства, коли знакові переклади були результатом діяльності харизматичних і відданих своїй справі особистостей, чия активність була досить зухвалою, щоб спровокувати офіційні заборони українського слова (випадок Морачевського, чиї невтомні зусилля з видання Євангелій спровокували сумнозвісний Валуєвський циркуляр). В інших випадках, (перший повний переклад Біблії Куліша, Пулюя та Левицького або переклади 1960-х років Огієнка та Хоменка) аж до кінця 20-го століття Біблія українською мовою була майже повністю витіснена з українського культурного та релігійного простору. Можливо, переклад Біблії, який виходить за межі її літургійної ролі (сприйняття вірянами) чи, ширше, літературної (цитування в літературних чи медійних текстах), залишається лише інертним кодом, що очікує на конкретизацію та інтерпретацію. Замовчування українського перекладу Біблії  та прогалини в його сприйнятті цільовою аудиторією стали основою для висвітлення політики перекладу в колоніальних релігійних і культурних контекстах.

У зв’язку з цим постає проблема окреслення територій, які породжували появу перекладу Біблії у конкретні історичні періоди. Зважаючи на історичні обставини, в яких перебувала Україна, розірвана між державами та імперіями, ставлення яких до Біблії українською мовою варіювалося від абсолютної заборони до несміливого дозволу, терени її видання коливалися і зміщувалися, нерідко виходячи за межі цих держав та імперій.

Не менш важливим постає дослідження чинників заохочувального та водночас згубного впливу меценатства. Лефевр розглядає меценатство як владу (осіб, інституцій), яка може або сприяти, або перешкоджати читанню, написанню та переписуванню літератури. Оскільки підготовка та видання перекладу Біблії – процес трудомісткий та дороговартісний, він потребує заохочення з боку приватних осіб, державної та церковної влади, релігійних товариств тощо. Проте Біблія українською мовою, покликана виконувати очевидну націєтворчу функцію, неминуче стикалася з перешкодами згубного меценатства. Оксана Дзера висвітлює цей болісний досвід, вписаний у ширший історичний контекст, де імперська та російська православна церковна влада відігравали роль своєрідних наглядачів. Інші питання, пов’язані з дослідженням перекладу Біблії, охоплюють циклічний вплив канонізованих літературних текстів, таких як “Кобзар”, на українські переклади Біблії, порушення авторських прав перекладачів, перероблені переклади на межі “колективної діяльності” чи плагіату, а також допустимість повторного перекладу з офіційних версій. Численні переклади літургійних текстів були використані Тарасом Шмігером для розробки багатогранного підходу до аналізу перекладу.

Ще одним напрямом досліджень львівської школи стало перекладознавче вивчення інтертекстуальності, яке виокремлює такі підходи:

1) філософська інтерпретація онтології перекладу як інтертекстуального явища;

2) дискурсивна модель, що відображає поняття інтертекстуальності як прототипні ознаки тексту оригіналу, розпізнані читачами оригіналу, та ознаки тексту перекладу, ідентифіковані читачами перекладу;

3) жанрова дискримінація метатекстів за типами їх співвідношення з прототекстом; відтак, переклад розглядається як чергування первинних і вторинних елементів у структурі перекладу, що визначає його жанр;

4) традиційне уявлення про інтертекстуальність як наявність у структурі вихідного тексту виразних алюзій і цитат (найпоширеніша тенденція);

5) полісистемний підхід, спрямований на виокремлення перекладацької інтертекстуальності, тобто літературних і паралітературних відсилань до культури оригіналу у тексті перекладу;

6) постструктурні дослідження, об’єктом яких постає прихований інтертекст (“світ міфів”, інтертекстуальна іронія) та його перекладацький потенціал (перспективний напрямок досліджень)

Одну з перших спроб розробки інтертекстуальної парадигми в українському перекладознавстві здійснила Анжела Кам’янець, яка зосередила свій аналіз переважно на інтертекстуальній іронії. Оксана Дзера здійснює перший комплексний аналіз біблійного інтертексту, систематизує та класифікує його актуалізації в біблійному та позабіблійному просторі, розробляє шляхи їх відтворення іншою мовою та рецепції іншою культурою в межах соціології перекладу та лінгвокогнітивного підходу до перекладу. Монографії Ганни Косів “Віра Річ. Творчий портрет перекладачки” та Валентини Савчин “Микола Лукаш як подвижник українського художнього перекладу” висвітлюють феномен інтертекстуальності як опис однієї з ключових стратегій перекладача. Дослідники звертаються до абсолютно різних видів інтертекстуальності, зумовлених стратегіями перекладачів, яких вони досліджують: Косів розглядає інтертекстуальні елементи в перекладах Віри Річ, використані у творах українських авторів (перекладацька інтертекстуальність), тоді як Савчин простежує інтертекстуальні відсилання до української літератури та фольклору в перекладах Миколи Лукаша (перекладацька інтертекстуальність).

Вагомим став внесок львівських науковців у лексикографічні дослідження, пов’язані з перекладом, які розпочалися з порівняльної інтерпретації історії англійської та української лексикографії. Нині Валентина Савчин розглядає українські лексикографічні практики за часів радянського тоталітарного режиму і доводить, що за певних історичних, політичних і соціальних умов словники стають інструментом у руках режиму для встановлення лінгвістичних норм панівної мови та представлення ідеологічно упередженої картини світу. На прикладі трьох тематичних досліджень (1) перекладних, (2) термінологічних і (3) тлумачних словників автор зосереджується на зв’язках між радянською асиміляційною мовною політикою та лексикографією, питаннях цензури та ідеологічних маніпуляцій, репресій проти словників і лексикографів. Дослідження свідчить про складну систему деструктивних методів, спрямованих на спотворення та утиски української мови через словники, а також використання їх як інструменту для нав’язування викривленої системи цінностей і утвердження комуністичної ідеології та її стереотипів.

Оксана Дзера застосовує описовий, контрастивний і таксономічний підходи до аналізу біблійної фразеографії, подає огляд репрезентації біблійних ідіом у спеціалізованих і загальномовних словниках англійської та української мов, а також здійснює контрастивне корпусне дослідження біблеїзмів за низкою таксономічних принципів, зокрема етимологічному, когнітивному та структурно-семантичному.

Олександра Літвіняк розглядає використання різних типів словників на послідовних етапах виконання усного перекладу, а також заходи, до яких вдаються перекладачі з метою професійного розвитку, і роль словників у вдосконаленні мовних навичок.

Сучасне перекладознавство невіддільне від семіотики, яка єднає перекладацьку діяльність з культурологією або навіть переносить все перекладознавство як дисципліну міжкультурних досліджень у контекст аналізу культурних контактів. Надія Андрейчук досліджує семіозисні проєкти та виміри семіозису, а також можливості застосування їх у перекладознавстві. Вона використовує семіотику як універсальну модель перекладацького процесу та розвиває семіозисний підхід у перекладознавстві. Професорка Андрейчук є провідною фігурою в розробці контрастивного лінгвістичного напряму кафедри Григорія Кочура.

 

Історія перекладознавства в Україні знайшла найбільш вичерпне і ґрунтовне висвітлення у працях Тараса Шмігера, який представив розвиток галузі як цілісний процес і невіддільну складову національної науки та культури. Особливу увагу приділено внеску провідних українських перекладознавців, таких як Іван Франко, Микола Зеров, Олександр Фінкель, Максим Рильський, Віктор Коптілов та Роксолана Зорівчак. Окрім монографії та навчального посібника  на цю тему, видано бібліографічний корпус з 4710 найменувань, що представляє ретроспективну класифікацію українського перекладознавства, розподілену за чотирма основними секторами: теорія, історія, критика та дидактика [58].

Львівська школа перекладу надає особливого значення бібліографії як засобу збереження національної пам’яті та ідентичності. Про це свідчать численні видання біографічних довідників, більшість з яких мають біобібліографічний характер.

Протягом останніх кількох років науковці кафедри Григорія Кочура зосередили свою увагу на галузевому перекладі, зокрема на перекладі для театру (Галас), аудіовізуальному перекладі (Романюк), економічному перекладі (Одрехівська, Наняк) та ін.

Всеукраїнський проєкт “Переклад в Україні (1991-2021): тенденції, напрями та суспільно-політичні виклики”

 

Як логічний розвиток своїх методологічних підходів, катедра започаткувала  всеукраїнський проєкт «Переклад в Україні (1991-2021): тенденції, напрями та суспільно-політичні виклики», який досі у процесі реалізації. Проєкт, мета якого полягає у дослідженні парадигми перекладу сучасної української культури з використанням як кількісного, так і якісного підходів, уже підкреслив важливість перекладу за тридцять років незалежної України. Переклад зіграв важливу роль у фундаментальній переорієнтації в соціально-політичному середовищі незалежної України. Переклад українською мовою став рушійною силою у віддаленні від радянського минулого, а також зайняв головну позицію в сучасній культурі, поєднуючи креативність, експериментальні зміни й соціальні можливості.

Однією з переваг проєкту є створення унікальної платформи для співпраці університетської академічної спільноти перекладознавців із перекладацькою індустрією та неформальними освітніми ініціативами. З її допомогою сформувалися десять ключових тематичних траєкторій проєкту:

1)  Переклад як спосіб світоглядної/релігійної самоідентифікації (українські переклади Біблії та Корану, а також текстів Давньої Греції та Риму);

2)  Світова література та переклад: рецепції та інтерпретації (німецької, французької, бельгійської, норвезької, сербської, чеської, польської, білоруської та турецької літератур);

3)  Переклад англомовних творів як реінтерпретація української традиції та інтелектуальна провокація;

4)  Від політики до естетики в перекладі: переклади з російської;

5)  Переклад ключових текстів з філософії та гуманітарних наук;

6)  Видавничий ринок перекладної літератури та соціальне становлення перекладу в Україні;

7)  Мультимодальність і переклад в українських креативних індустріях (аудіовізуальний переклад, театр, опера, комікси);

8)  Перекладацька індустрія та локалізація в Україні;

9)  Українськомовний галузевий переклад;

10)  Формування української перекладацької спільноти та ринку перекладацьких послуг.

Перші результати проєкту представили на традиційній Всеукраїнській перекладознавчій конференції на честь професорки Роксолани Зорівчак, що відбулася в листопаді 2021 року.

 

Дослідницький напрям «Переклад як спротив у Центрально-Східній Європі»

 

З початком повномасштабного вторгнення російських військ в Україну співробітники катедри також започаткували дослідницький напрям «Переклад як спротив у Центрально-Східній Європі», у результаті якого в червні 2022 року організували міжнародну онлайн-конференцію «Переклад як спротив: політика міжкультурного посередництва у Центрально-Східній Європі». Вона продемонструвала особливу інтенсивність перекладу, функція якого полягає у підкресленні головних відмінностей між двома середовищами: ідеологічних, історичних чи соціокультурних. Таким чином, переклад набуває функції віддалення (про що також зазначає Шеррі Саймон), аби показати, наскільки різними є мови й культури. Також він стає інструментом подолання асиметрії та виявом опору будь-яким формам пригнічення. Таким чином, перекладацькі події та заходи відіграють важливу роль у зміцненні культурної ідентичності, політичній трансформації, збереженні мовної справедливості, сприянні демократії та підтримці прав людини в цьому регіоні.

Наприкінці лютого 2022 року, коли росія розпочала масовану військову атаку Україну, що у свою чергу стало переломною подією восьмирічної війни, українці почали активно долучатися до волонтерського руху. З метою поєднання волонтерських та навчальних зусиль студентів і викладачів, факультет іноземних мов започаткував центр волонтерського перекладу, а пізніше до нього приєдналися й інші факультети університету та незалежні волонтери.  Окрім ключової спрямованості на надання швидкого перекладу новин і необхідних документів, центр також виконує освітню функцію та надає підтримку потерпілим. Найперше передбачає відчуття залученості до спільних зусиль народу, соціальної інтеграції, здатності робити свій внесок і не відмовлятися від власної соціальної ролі [6].

Освітня функція Центру визначається його учасниками, адже переважну частину складають студенти факультету іноземних мов, філологічного факультету та факультету міжнародних відносин, де переклад є частиною навчальної програми. До квітня 2022 року, лише через півтора місяця після створення, до діяльності Центру було залучено понад 800 волонтерів. Більшість з них не були особисто знайомі і навіть не зустрічалися один одному, хоч і навчались в одному ж Франковому унверситеті. Координація відбувається в онлайн-форматі та об’єднує людей, які зараз перебувають у різних містах і навіть країнах. Текст, надісланий електронною поштою чи через додаток “Telegram” для перекладу іноземними мовами, обробляється волонтером і передається у групові чати, окремі для кожної з мов. На цьому етапі більшість студентів виконує переклад, який надсилають на перевірку або носію мови, або викладачеві. Таким чином відбувається реалізація освітньої функції Центру, оскільки студенти виконують завдання та отримують зворотний зв’язок для вдосконалення наступних робіт.

Іншим аспектом освітньої функції в рамках діяльності з перекладу є переклад резюме. Величезний кадровий потенціал і бажання студентів зробити власний внесок стали підґрунтям для створення каналу «Українські новини» на різних платформах [8], де публікується лише авторизована перекладена інформація про події на майже 20 мовах.  Це вимагає об’ємного аналізу даних й уміння збирати й узагальнювати інформацію. Одна відповідальна особа модерує цей канал, хоча цей процес вимагає певного обговорення.

Водночас у сферу діяльності Центру входять такі напрямки:

  • вищезазначені медіа-переклади (переклад резюме для написання новин, а також переклад новинних статей на замовлення медіаресурсів);
  • військові переклади (виконання запитів Збройних Сил і Нацгвардії щодо технічного та військового забезпечення та інструкції до техніки, яку постачають інші країни);

Львів, як перекладацький центр з багатою мультикультурною історією, також актуалізував питання про зближення мов і культур, або ж, образно кажучи, про те, що відбувається під час цього зближення: якими є умови, шляхи та засоби подібних зв’язків

Стратегія

Історія кафедри

За останні 30 років львівська школа перекладознавства міцно утвердила свої позиції не лише в Україні, а й за кордоном, завдяки своєму внеску в різні галузі письмового/усного перекладу та контрастивних досліджень. Школу започаткували у 1990-х роках і відтоді нею керувала професорка Роксолана Зорівчак, яка, без сумніву, залишається однією із ключових дослідниць у цій галузі – матріархом перекладознавства в Україні.

Роксолана Петрівна Зорівчак (дівоче прізвище – Мінко; 8 листопада 1934 – 16 жовтня 2018) – докторка філологічних наук, професорка, дослідниця письмового/усного англійського перекладу, викладачка Школи слов’янської та східноєвропейської наук Лондонського університету, Велика Британія (1991-1992), учасниця Академії вищої освіти України (з 1993), стипендіатка програми імені Фулбрайта кафедри англійської та міжнародної мови Університету Іллінойса в Урбана-Шампейн, Іллінойс (1997), учасниця Національної спілки письменників України (з 1997).

Визначна вчителька та педагогиня України (2002), Заслужена працівниця освіти України (2005), Заслужена професорка Львівського національного університету ім. Івана Франка (2016). За свій внесок у культуру України, професорку Зорівчак нагородили Орденом княгині Ольги (22 січня 2016) за Наказом Президента України. Її також нагородили Державною стипендією для видатних науковців у 2018-2019 роках за Наказом Президента України (датовано 11 листопада 2017).

14   13   12

 

Професорка Роксолана Зорівчак бачила далеко поперед свого часу, а дослідження, які вона проводила у 1990-х роках, сформували багато тенденцій сучасного перекладознавства.

У 1994 вона започаткувала методологічний семінар «Досліджень письмового/усного перекладу та контрастивної лінгвістики в пам’ять про професора Юрія Жлуктенка». Зібравши науковців, студентів та випускників, семінар згодом став основою для створення Львівської школи перекладу. У 1996, у першу чергу завдяки зусиллям професорки Зорівчак, Львівський національний університет ім. Івана Франка започаткував професійний курс англо-українського письмового/усного перекладу. Спершу, там було 5 лекторів та 12 студентів, котрі вирішили змінити свою кваліфікацію з «Англійської філології» на «Англо-український письмовий/усний переклад». Два роки потому, у 1998, переважно завдяки зусиллям професорки Зорівчак, Кафедра перекладознавства та контрастивної лінгвістики була заснована у Львівському національному університеті ім. Івана Франка. 30 вересня 1998 вона була названа на честь Григорія Кочура.

У період розквіту нашої кафедри, професорка Зорівчак розробила навчальні програми для більшості курсів і дисциплін й до останнього подиху вела теоретичні курси з перекладознавства, історії перекладу, контрастивної лінгвістики, соціолінгвістки, історії української Шекспіріани, та рецепції англомовної літератури в Україні – і це лише декілька з них.

Її доробок складає понад 1300 наукових праць (статей, енциклопедичних статей, критик, передмов і коментарів до наукових видань, матеріалів конференцій). Своїми трьома книгами, які сьогодні, через кілька десятиліть після публікації, все ще мають високий рівень цитування, вона зробила внесок у теорію, історію та критику українського перекладу. Це «Фразеологічна одиниця як перекладознавча категорія» (1983) [38], «Реалії та переклад» (1989) , «Боліти болем слова нашого…» (2005, 2008).

Погляди професорки Зорівчак на підготовку письмових і усних перекладачів, а також її наукові праці визначили основний напрямок діяльності Львівської школи перекладознавства.

Наприкінці 1980-х років, її наукове зацікавлення англійсько-українськими літературними зв’язками, що тривало протягом усього життя, розпочало цілу галузь. Пізніше його розвинули науковці Львівської школи перекладознавства. Особливу цінність становлять праці проф. Зорівчак про національні особливості оригіналу. Нині її схема відтворення культурно пов’язаних текстових елементів залишається найповнішою. Її дисертація «Лінгвостилістичні особливості художнього тексту та перекладу» (1988) відкрила шлях для досліджень у перекладознавстві, орієнтованих на стилістику.

Професорка Зорівчак особливо наголошувала на націєтворчій функції українського перекладу. Заслуговують уваги її праці про націєтворчі концепції Івана Франка та Юрія Шевельова. Вона також досліджувала історію та еволюцію підходів до перекладу з точки зору англомовних перекладів Тараса Шевченка, Івана Франка та Лесі Українки. Її праці становлять основу того, що ми зараз знаємо як «Історію перекладу» та «Переклад як спротив» в Україні.

Проф. Роксолана Зорівчак присвятила значну частину своїх досліджень творчому підходу видатних перекладачів. Її всебічний аналіз перекладацької творчості Івана Франка, Михайла Старицького, Григорія Кочура, Миколи Лукаша, Василя Мисика, Марії Скрипник, Михайла Рудницького, Віктора Коптілова, Віри Річ, та Андрія Содомори заклав основу перекладознавства та перекладацького агентства як його частини. Її учнів особливо надихали контакти та творча співпраця професорки Зорівчак з багатьма українськими перекладачами.

Ще одна ініціатива проф. Зорівчак  пов’язана зі сферою бібліографії. Бувши відданою колегою, другом і послідовницею, вона започаткувала серію перекладознавчих біобібліографічних посібників, що містять наукову спадщину ключових особистостей у перекладі та перекладознавстві.

11    10  9

Як послідовник школи Юрія Жлуктенка, проф. Зорівчак зробила великий внесок у контрастивні науки (зокрема контрастивну граматику та контрастивну стилістику). Професорка Зорівчак завжди вважала контрастивні науки та перекладознавство неподільними. Вона наполегливо наголошувала на тому, що лише шляхом розуміння конвергенцій і розбіжностей мов можна зробити якісний переклад. Таким чином, питання порівняльного аналізу завжди були частиною програми підготовки перекладачів, а також наукових досліджень. Започаткована проф. Зорівчак програма аспірантури та докторантури, яка зараз успішно функціонує на кафедрі, поєднує в собі як переклад, так і контрастивні науки.

Намагаючись популяризувати українське перекладознавство в міжнародному науковому середовищі, професорка Роксолана Зорівчак до останніх днів життя була активною організаторкою, співорганізаторкою та учасницею міжнародних форумів. Дотримуючись шляху свого ініціатора, сьогодні кафедра проводить дві щорічні міжнародні конференції: одну спільно з Інститутом англійської філології та відділом перекладу Жешувського університету (Польща), а другу – «Перекладознавчі читання на пошану Роксолани Петрівни Зорівчак» ((«Національна пам’ять у філології» (2019), «Великий код: Біблія – світова література – переклад» (2020), «Переклад в Україні (1991-2021): тенденції, напрямки, соціополітичні виклики» (2021)).

FOR THE LOVING MEMORY OF VERA (FAITH ELIZABETH JOAN) RICH

06.03.2024 | 08:28

To celebrate the 88th anniversary of the birthday of Ms. Vera Rich on April 24th, a competition among the students has been announced. There are two nominations for:
1) Literary Translation (from English into Ukrainian);
2) Translation Studies Analysis (in English).
The task of Literary Translation consists in translating into Ukrainian the verse ‘Lenten Pudding’ by Vera Rich.
The task of Translation Studies Analysis consists in analyzing the translation done by Vera Rich of a fragment from ‘The Great Vault’ by Taras Shevchenko.
The deadline...

Читати »

Захист дисертаційної праці Галас Анни Сергіївни

20.12.2023 | 18:21

18 грудня відбувся захист дисертаційної праці Галас Анни Сергіївни «Соціокультурна модель критики театрального перекладу», науковий керівник — проф. Дзера О. В.

#gallery-1 {
margin: auto;
}
#gallery-1 .gallery-item {
float: left;
margin-top: 10px;
text-align: center;
width: 33%;
}
#gallery-1 img {
border: 2px solid #cfcfcf;
}
#gallery-1 .gallery-caption {
margin-left: 0;
}
/* see gallery_shortcode() in wp-includes/media.php */


Читати »

Відзначення 25-річчя від заснування кафедри перекладознавства і контрастивної лінгвістики імені Григорія Кочура

09.12.2023 | 14:01

Цьогоріч кафедра перекладознавства і контрастивної лінгвістики імені Григорія Кочура відзначає своє двадцятип’ятиліття. З нагоди ювілею 7-8 грудня 2023 р. відбулась Міжнародна онлайн-конференція «Викладання письмового та усного перекладу у вищій школі». Конференцію урочисто відкрив декан факультету іноземних мов доцент Любомир Бораковський. Після цього завідувачка і професор кафери перекладознавства і контрастивної лінгвістики імені Григорія Кочура Оксана Дзера розповіла про історію становлення кафедри та її здобутки. Професор Дзера особливо відзначила роль професорки Роксолани Зорівчак, засновниці та багатолітньої завідувачки кафедри.
Під час пленарного засідання учасники...

Читати »